День пам'яті Героїв Небесної Сотні
У понеділок, 20 лютого, в Україні уже вдев`яте відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні.
Цей День відзначається щороку 20 лютого згідно з указом Президента від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».
Саме в ці дні під час Революції гідності протистояння між українським народом і тодішнім режимом сягнуло свого піка. Із 18 по 20 лютого на Майдані загинуло найбільше людей – 78 осіб, після 20 лютого від поранень померло ще понад 20 протестувальників. Усі вони увійшли до меморіалу борців за українську незалежність – до Небесної Сотні.105 Героям Небесної Сотні посмертно надано звання Герой України, а троє іноземців – громадянин Білорусі Михайло Жизневський та громадяни Грузії Зураб Хурція і Давид Кіпіані – посмертно нагороджені орденами Героїв Небесної Сотні.
17 лютого 2021 року Верховна Рада визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.
15 лютого - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Пам'ятна дата встановлена Указом Президента нашої держави 11 лютого 2004 року №180/2004). і приурочено до завершення виведення військ колишнього СРСР з території Афганістану 15 лютого 1989 року.
15 лютого 2023 року виповнюється 34 років із дня завершення неоголошеної війни. Афганська війна продовжувалася з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року. З 620 тисяч радянських військовослужбовців, які пройшли через Афганістан, 150 тисяч - громадяни України. Згідно зі статистикою, в Афганістані загинули 4 тисячі українців. 72 українських воїни зникли безвісти. Майже 3 тисячі матерів втратили своїх синів, півтисячі жінок стали вдовими, 711 дітей – сиротами. Більше 8 тисяч українців отримали поранення, 6 тисяч залишилися інвалідами. Це страшна ціна, яку заплатила Україна за імперські амбіції Кремля. У цей скорботний день Україна схиляє голову перед своїми синами, що воювали та загинули в 16-ти країнах світу.
Та вони не нарікають на долю, не вважають себе героями, хоч рани Афганістану не залікуєш нічим і ніколи..
Надзвичайно жорсткі та виснажливі умови підготовки, перемінливий клімат, щоденні думки про смерть і переживання за своє життя робили перебування у «гарячій точці» просто неможливим. Таке зрозуміють тільки ті, хто воював і вижив у ті жахливі роки.
Та найстрашніше те, що ці хлопці не знали, що буде з ними в майбутньому, чи знайдуть вони собі місце у новому житті, житті без війни і смерті. Та всі розуміли одне – це занадто дорога ціна, ніщо не варте того, щоб платити саме такою ціною – ціною того, що відбувалося з ними тоді і що могло бути потім.
Про своє перебування на війні «афганці» не дуже поспішають розповідати. Вони скромно зауважують, мовляв, що тут говорити, війна і є війна – стріляють, убивають. Але навіть із скупих фраз-спогадів стає зрозуміло – кожен з них щохвилинно ризикував своїм життям.
З самого початку війни на сході України тисячі афганців та ветеранів інших війн добровільно виступили на захист рідної землі від російських загарбників.
Бій під Крутами 29 січня 1918 року – найбільш відома, найяскравіша подія Першої російсько-української війни, що тривала
з грудня 1917-го до травня 1918 року.
Бій під Крутами 29 січня був одним із епізодів першої російсько-української війни грудня 1917- травня 1918 рр. В бою під Крутами 29 січня 1918-го зійшлися війська Української Народної Республіки із столицею в Києві та російські підрозділи, сформовані в переважній більшості з росіян, озброєні й споряджені петроградським Раднаркомом.
Згадана російсько-українська війна мала гібридний характер з боку Росії. Володимир Ленін та його соратники публічно заявляли, що вони підтримують автономію та самовизначення народів, але з іншого боку, як тільки українці проголосили власну державність у формі УНР, і спробувала вийти з орбіти впливу Росії, петроградський Раднарком оголосив війну УНР.
З погляду військового, бій під Крутами є прикладом успішної оборонної операції. Українські підрозділи, які обороняли Київ, із мінімальними втратами виконали поставлене командуванням завдання. В меншості вони дали бій ворогу, завдали йому суттєвих втрат і організовано відступили до вагонів, які на них очікували. Таким чином, було затримано ворога і збережено контроль над Києвом, столицею УНР.
Бій під Крутами мав важливе політичне значення. Дозволив завершити переговори в Бересті між делегаціями УНР і країн Четвертного союзу і підписати Берестейський мирний договір – перший мир Першої світової війни, згідно з яким УНР стала суб’єктом міжнародних відносин.
Незважаючи на те, що бій під Крутами не мав визначального воєнного значення, був одним із багатьох боїв в ході першої російсько-української війни, для українського народу він став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України.
22 січня - День Соборності та 105 річниця проголошення незалежності Української Народної Республіки
22 січня ми згадуємо дві рівнозначні за вагомістю події української історії: проголошення незалежності Української Народної Республіки й Акт Злуки українських земель.
105 років тому – 22 січня 1918 року – Українська Народна Республіка проголосила незалежність і боролася за право бути «самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу». Цей факт руйнує твердження російської пропаганди, буцімто Української держави не існувало, її вигадали більшовики.
А проголошення соборності УНР і ЗУНР (Західноукраїнської Народної Республіки) 22 січня 1919 року – історичний акт об’єднання в одній державі українських земель, які до цього були розділені кордонами Австро-Угорської та Російської імперій.
На початку ХХ століття після падіння імперій українці об’єдналися у власній державі. Сьогодні, через трохи більше століття після проголошення Акта Злуки, ми обʼєднані у відстоюванні своєї незалежності і держави. А після перемоги над російським агресором Україна відновить і свою соборність.
Термін «соборність» має кілька значень. Це й об’єднання в одне державне ціле всіх земель, заселених певною нацією на суцільній території. І духовна консолідація всіх громадян держави, їх згуртованість, незалежно від національності. Соборність – це також територіальна цілісність держави. Тому звільнення від російського окупанта українських земель є нашою спільною метою.
Соборність невіддільна від державності, суверенітету й незалежності народу, які є фундаментом для побудови демократичної держави, запорукою виживання й існування нації.
Ідея соборності була й залишається базовою національною цінністю українців. А нині вона є передумовою успіху нашого спротиву зовнішній агресії.
Сьогодні соборність для України означає деокупацію всіх територій, захоплених ворогом, відновлення єдності з Донеччиною, Луганщиною та Кримом.
Соборність передбачає не лише пам’ять про спільне минуле, а й потребує згуртованої співпраці заради майбутнього. Коли ми, люди з різних регіонів країни, разом працюємо, створюємо знакове й важливе, боремося з окупантами.
4 січня 1944 р. - звільнення Білої Церкви
Друга світова війна забрала від 8 до 10 мільйонів українців протягом 1939-1944 років.
4 січня 1944 р. відбулася вагома для жителів Білої Церкви подія. Після 902 денної окупації наше місто було визволено від німецько-фашистських загарбників. Звільнення міста мало важливе значення для розвитку наступу на південь і в цілому для визволення всієї території України. Бої за визволення почалися 01 січня. «Висота 208,4 м» кілька разів переходила з рук в руки.
Нацистська окупація Білої Церкви тривала з 16 липня 1941 року по 4 січня 1944 року.
6 грудня - День Збройних сил України.
День Збройних сил України — святковий день на честь ЗСУ, встановлений постановою Верховної Ради України 1993 року. Відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення 1991 року закону України «Про Збройні сили України».
До російсько-української війни, відзначався урочистою церемонією покладання квітів до могили Невідомого солдата, відбувалися урочисті збори, церемонії вручення державних нагород, святкові концерти, а також феєрверки у містах розташування керівних центрів українського війська.
Починаючи з 2009-го, до Дня Збройних сил України присуджується Премія імені Богдана Хмельницького за краще висвітлення військової тематики у творах літератури та мистецтва в декількох номінаціях.
5 грудня-Міжнародний день волонтерів
5 грудня Україна і світ відзначають Міжнародний день волонтера. Свято було засновано у 1985 році за ініціативою Генеральної Асамблеї ООН. В сучасній Україні волонтерський рух розпочався в 90-х роках, а офіційно його визнали 10 грудня 2003 року постановою Кабінету Міністрів.
Волонтерський рух – доброчинна діяльність, яка здійснюється фізичними особами на засадах неприбутковості, без заробітної плати, без просування по службі, заради добробуту та процвітання спільнот і суспільства в цілому. Людину, яка добровільно надає безоплатну соціальну допомогу та послуги інвалідам, хворим, особам і соціальним групам, що опинилися в складній життєвій ситуації, називають волонтером.
У Законі України «Про соціальні послуги» поняття «волонтер» трактується як фізична особа, яка добровільно здійснює благодійну, неприбуткову та вмотивовану діяльність, що має суспільно корисний характер. Роль волонтерства у соціальній сфері визнана на державному рівні, що знаходить своє підтвердження в окремих законодавчих документах, зокрема у законах України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю», «Про соціальні послуги», в яких добровільна праця волонтерів визнається як необхідна та суспільно корисна.
До волонтерського руху приєднався і наш заклад – БЛІФН №1. Велику увагу розвиткові цього руху приділяє директор закладу Панкоша Катерина Леонідівна, заступник директора з навчально-виховної роботи Васильєва Наталія Юріївна та вчителі. Вчителі та учні закладу зібрали та здали макулатуру для потреб ЗСУ, жерстяні банки та передали їх волонтерам для виготовлення окопних свічок. Неодноразово збирали кошти та передавали їх волонтерам для потреб ЗСУ.
В приміщенні закладу працює волонтерська група «Поклик серця». Вони плетуть сітки, збирають скляні банки та кришки для тушонки, збирають одяг для переселенців та тих хто його потребує, передають смаколики нашим воїнам на передову, збирають кошти на придбання автомобілів для ЗСУ.
5 грудня в БЛІФН № 1 відбулася зустріч з представниками волонтерських організацій «Шалені бджілки», «Білоцерківські кікімори» та представником «Білоцерківської волонтерської групи», викладачем БНАУ Яковенком Олександром Миколайовичем, який з 2015 року займається волонтерською діяльність, надає допомогу учасникам АТО/ООС та військовим. Він розповів учням про діяльність волонтерської групи, вклад її у розвиток волонтерського руху, допомогу воїнам ЗСУ. Юлія Дяченко, яка є тренером з тайського боксу, розповіла про волонтерську діяльність: вони плетуть сітки, шиють білизну, в’яжуть шкарпетки для військових. Учні зустрілися також із легендою Білоцерківського волонтерського руху. Ця жінка, якій виповнилося 85 років, кожного дня працює, ріже смужки з тканини для виготовлення сіток.
Волонтери закликали учнів підтримувати волонтерський рух, адже тільки спільними зусиллями можна наблизити довгоочікувану перемогу та мир.
Директор закладу Катерина Леонідівна Панкоша подякувала гостям за їхню працю, вклад у боротьбу проти ворога та передала зібрані вчителями, працівниками закладу та учнями кошти для внесення їх у загальну волонтерську справу.
21 листопада - День гідності та свободи
Гаслом 21 листопада 2022 року буде:
"Вистояли на Майдані – переможемо у війні".
21 листопада в Україні — День гідності та свободи. Його відзначають на честь початку двох революцій: Помаранчевої у 2004-му та Революції гідності у 2013 році. День свободи щороку відзначали 22 листопада згідно з указом президента В.Ющенка з 2005 року, доки у 2011-му його не скасував Янукович, який прийшов до влади.
А День гідності та свободи, згідно з указом президента П.Порошенка, вперше відбувся 21 листопада 2014 року на честь річниці Євромайдану.
Також 21 листопада святкують День Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яке започаткували у 2017 році. Свято замінило собою день високомобільних десантних військ, яке з 1999 року відзначали 2 серпня.
Відзначення Дня Гідності та Свободи 21 листопада 2022 р., 9-ї річниці Революції Гідності відбудеться, на жаль, в умовах війни… Теперішня війна – це новий Майдан, але вже в межах всієї країни… Цьогорічне відзначення відбувається в умовах масштабної агресії РФ, повітряних тривог, ракетних обстрілів.. Значна частина учасників Революції сьогодні перебуває на фронті, багато хто з них загинув, захищаючи незалежність України. … Ключова теза цьогорічної кампанії полягає у тому, що Революція Гідності – це був перший переможний бій цієї війни.
21 листопада Україна відзначає День Гідності та Свободи,
заснований на честь початку двох революції – Помаранчевої в 2004 і Євромайдану в 2013.
28 жовтня - День визволення України від фашистських загарбників!
28 жовтня в Україні відзначають День визволення від фашистських загарбників. Деокупація українських земель під час Другої світової війни відбулась протягом січня 1943 — жовтня 1944 років. 28 жовтня 1944 року радянські війська вийшли на сучасний західний кордон України, напередодні звільнивши Ужгород.
День визволення України від фашистських загарбників – свято, яке відзначається в Україні щорічно 28 жовтня, в день остаточного вигнання військ нацистської Німеччини та її союзників під час Другої світової війни за межі сучасної території України. Свято встановлене відповідно до Указу Президента України від 20 жовтня 2009 року «…з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності Українського народу у Другій світовій війні…».
Цей день нагадує про одну з найбільш трагічних сторінок нашої історії – нацистську окупацію, яка кривавими смерчами пронеслася нашою країною і забрала десятки мільйонів життів; про неоціненний вклад українського народу в боротьбі з нацизмом, про героїчні подвиги та мужність, про мільйонів життів та скалічених доль, і про біль, який залишиться в серці кожного українця назавжди.
78 років тому мільйони наших співвітчизників віддали своє життя, щоб більше ніколи не повернулися часи воєнних жахіть та поневолення на українській землі. 78 років тому нацистських окупантів було вигнано з української землі.
Боротьба за незалежність України продовжується і сьогодні. З 24 лютого 2022 року Україна зазнала повномаштабну агресію з боку Російської Федерації. Вже 8 років поспіль наші воїни відчувають на собі справжню війну, виборюють свободу та захищають українські кордони, територію від ворога. З часу вторгнення РФ весь український народ відчуває небезпеку ракетних ударів, атаку дронів, обстрілів з важкої артилерії. Завдяки вам, відданим Україні та її народу захисникам, українська земля завжди буде сильною та незалежною!
Вічна слава усім захисникам! Миру і злагоди, міцного здоров’я й благословення кожному українцю!
14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці, День захисників і захисниць України та День козацтва, 80 – річчя від дня створення Української повстанської армії.
14 жовтня, у християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, українці святкують День захисників і захисниць України та День козацтва, 80 – річчя від дня створення Української повстанської армії.
День захисників і захисниць України – державне свято, що відзначається 14 жовтня. Започатковано 14 жовтня 2014 року президентським указом з назвою "День захисника України". 14 липня 2021 року Верховна Рада України перейменувала свято на День захисників і захисниць України.
Нагальна потреба у такому загальнодержавному святі особливо гостро постала після російської окупації Криму та початку воєнних дій на території Донецької та Луганської областей. Безпрецедентні зразки мужності та відваги, виявлені нашими бійцями на передовій новітньої російсько-української війни, сотні відданих життів за Батьківщину потребували гідного вшанування з боку суспільства й держави.
Дата 14 жовтня вибрана не випадково: цього дня відзначається християнське свято Покрови Пресвятої Богородиці, а у 1999 році встановлений і День українського козацтва.
З давніх-давен Богородиця була покровителькою українського козацтва й усіх українських збройних формувань. Саме на свято Покрови в Україні відбувалася Велика рада, на якій обирали гетьмана і визначали, як козацтву жити далі. Образ козака як українського лицаря і захисника рідної землі близький кожному українцю.
Вже у ХХ столітті козацькі традиції боротьби за незалежність України наслідували вояки Армії Української Народної Республіки та Української повстанської армії. І не випадково днем офіційного створення УПА було обрано свято Покрови. Таким чином, цілком логічно, що цього дня давнє героїчне минуле України поєдналося з героїчним теперішнім.
І нині українська армія береже бойові традиції предків, тому у війську з’явилися назви з іменами легендарних українських полководців та уславлених формацій минулого. Тяглість поколінь знайшла відображення і в елементах одностроїв – головний убір "мазепинка", нарукавний тризуб. А гасло "Слава Україні! – Героям слава!" стало офіційним вітанням українського війська.
У християн східного обряду 14 жовтня свято Покрови Пресвятої Богородиці. Воно було введено у християнство тільки в X столітті й має під собою чи то легенду, чи то реальну подію, яка відбулася в стародавньому Царгороді (Константинополі). На ту пору місто було оточене чужинцями. Пiд церковним склепiнням на всенічній службі у Влахернському храмі з’явилася Пресвята Богородиця в оточеннi ангелiв, пророкiв i апостолiв і накрила вірян своїм дивовижної краси омофором. Це видіння було провістям перемоги – невдовзі ворог відступив, і місто було врятовано від знищення. Відтоді Покрова асоціюється з заступництвом і захистом від ворога як видимого, так і невидимого.
Особливо шанували Богородицю-Покрову запорізькі козаки. Вони мали на Січі церкву на її честь, а також ікону її Покрова. Ідучи в похід на ворога, козаки відправляли молебень до своєї Покровительки. Повернувшись щасливо з походу, складали їй подяку.
Крім того, свято Покрови було надзвичайно шанованим і серед українського селянства: другого місяця осені чекали з особливим нетерпінням, адже з Пречистої, тобто з 14 жовтня, дозволялося справляти весілля. У народі так і казали: "Жовтень на весілля багатий", а сам місяць називали ще "весільником".
На честь Покрови в Україні збудовано чимало храмів. Однією з найстаріших є Покровська церква в селі Сутківці Хмельницької області, зведена у 1467 році як фортеця. Нині ця унікальна споруда – діючий храм і музей водночас.
День захисника та захисниці України: традиції
Цього дня вшановують українських героїв та героїнь: тих, хто захищав та захищає нині Україну та її територіальну цілісність під час кривавих боїв. 14 жовтня треба відмічати мужність та героїзм цих людей, особливо зараз, під час повномасштабного вторгнення росії на територію України.